 |
|
|||||
|
|
Вера Ивановна с наслаждением потопталась по низложенной Тимошенко Пресс-служба НСНУ распространила заявление экс-главы Секретариата Ющенко Веры Ульянченко о том, какая же Юлия Владимировна бездарь, предательница и просто сволочь, и как хорошо теперь назначить на освобожденное ею место со всех сторон замечательного Виктора Андреевича. Приводим текст заявления полностью в оригинале: Голосування Верховної Ради за недовіру Уряду стало логічним фіналом бездарного керування Юлії Тимошенко. Коаліція виявилася неспроможною відстоювати національні інтереси України. А Уряд займався лише утриманням на посаді прем’єра Юлії Тимошенко. Не було проведено жодної системної реформи, «антикризові дії» існували лише у порожніх політичних заявах, а непрофесійність та авантюризм прем’єра Тимошенко привели країну до технічного дефолту. Вперше за останні 10 років Україна живе без Державного бюджету на 2010 рік, вперше за всі роки незалежності країна набрала не підйомну кількість боргів, а підписані з Газпромом кабальні газові угоди не витримують жодної критики. Тимошенко погодилась на найвищі ціни на газ у Європі при найнижчих цінах на транзит, із правом російської сторони застосовувати санкції на власний розсуд. Ще з 2005 року саме Тимошенко наносить удари в спину помаранчевій, демократичній команді, обвинувачуючи партнерів у вигаданих гріхах і вистеляючи собі шлях до омріяного лідерства. Заради власних амбіцій Тимошенко не один раз йшла на зговір із Партією Регіонів. Зокрема, це спільні голосування за антидержавницькі зміни до Закону про Кабінет Міністрів у 2006 році, у 2008 році - голосування за Закон про Державну службу, який вимагає від усіх державних службовців володіння російською мовою. І, зрештою, кулуарна розробка ПР та БЮТ проекту Конституції, яка позбавляла громадян права вибору, бо саме Тимошенко пропонувала обирати Віктора Януковича Президентом у парламенті. І нарешті, Юлія Тимошенко привнесла у парламент корупцію, перекуповуючи депутатів та роздаючи посади комуністам. Така поведінка цілком відповідає логіці дій Тимошенко як політика, яка ставить понад усе свій особистий інтерес – і готова заради нього порушувати слово, жертвувати союзниками, торгувати національними інтересами України. Її дії свідчать: до слів Тимошенко не може бути довіри, вона зраджувала і зрадить за першої нагоди. Українські національні інтереси, демократичні цінності, європейський вибір – чужі для Тимошенко. Намагання Тимошенко претендувати на «лідерство серед демократичних сил» виглядають цинічно. Вони відбивають лише її відчай від перспективи втратити владу. Відтак, Тимошенко стала жертвою власних інтриг і непрофесіоналізму. Відставка Тимошенко – закономірний підсумок її діяльності. Однак ця відставка не означає, що нібито «помаранчеві довели свою неефективність», а демократичний, європейський курс країни має бути переглянутий. Певні гарячі голови можуть мріяти про ревізію державного курсу, який проводив Президент Віктор Ющенко. Новий глава держави із завзяттям, гідним іншого застосування, заходився знімати прапори Євросоюзу у центрі Києва фактично упереддень власного візиту до Брюсселя. Ми чуємо тривожні заяви щодо перегляду статусу української мови, створення газового консорціуму, формування митних союзів. Непокоять нові загрози свободі слова в Україні. Ми не можемо допустити, щоби післявиборчий кураж Партії регіонів переріс у перегляд основ національної політики. Ми не маємо права програти Україну на догоду амбіціям політиків. Тому «Наша Україна» розглядає для себе можливість брати участь у створенні ефективної нової коаліції і формуванні уряду, які спрямують свої зусилля на реалізацію системної, професійної та справедливої програми подолання економічної кризи. Першочерговими заходами, які має здійснити коаліція і сформований нею Уряд вже в 2010 році, мають стати: - розвиток демократії і зміцнення національної єдності; - гарантування непорушності засад конституційного ладу; - забезпечення незмінності основ зовнішнього і внутрішнього курсу країни, вже визначених українським законодавством; - прийняття реалістичного бюджету і поновлення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями; - збереження соціальних гарантій, забезпечення адресності державної підтримки громадян,запобігання безробіттю; - докорінне скорочення державного втручання і підприємницьку діяльність; - проведення нагальних судової, бюджетної, податкової та інших реформ, зміцнення місцевого самоврядування. Цей перелік може бути продовжений і конкретизований у коаліційній угоді. Але і учасникам коаліції, і всій країні потрібні гарантії того, що цей документ не перетвориться на порожній папірець. Однією з найвагоміших гарантій є постать лідера майбутньої коаліції, його політична вага, економічний досвід і підтверджена здатність консолідувати партнерів. Саме такий лідер – Віктор Ющенко. «Наша Україна» готова бути учасником дієздатної партнерської коаліції, яка сформує Кабінет Міністрів на чолі з Прем»єр-Міністром Віктором Ющенком.
|
|
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|