2 жовтня ц.р. відбувся візит Юлії Тимошенко до Москви, як би драматично не виставляла Прем'єр-міністр його початок. Попри те, що майже усю осінь Прем'єр-міністр готувала Україну до свого тріумфу, її очікував прийом, який характеризується трохи по-іншому – і свідками цього стали всі телеглядачі вчорашніх випусків новин. Ми побачили, що російські керівники демонстративно не приховували свого зверхнього ставлення до представника сусідньої держави.

Чому Юлія Володимирівна, яка дуже хворобливо реагує на будь-яку критику всередині країни, терпіла подібне ставлення до себе з боку своїх партнерів із сусідньої держави? Які інтереси стоять за цим? Чи варті вони були того, щоб терпіти подібне ставлення? У зв'язку з цим виникає п'ять питань до Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.

Перше. Чи правда, що першим номером порядку денного своєї зустрічі з російським керівництвом Юлія Володимирівна поставила скарги на Партію регіонів, яка, на її думку, не дотрималася слова і не пішла на юридичне оформлення коаліції. Вочевидь, український Прем'єр-міністр намагалася вмовити своїх нових покровителів примусити В.Януковича все ж таки створити з нею нову коаліцію, оскільки саме в Януковичу вона вбачає проблему, тому що, за її словами, Блок Литвина і КПУ підтверджують свої домовленості вступити в нову коаліцію з Партією регіонів і БЮТ.

Друге. Чи правда, що Ю. Тимошенко гарантувала, що продовжуватиме боротися усіма можливими і неможливими способами з Віктором Ющенком та запевнила, що у разі її обрання Президентом України усі проблемні питання двосторонніх відносин, на які вкаже Москва, будуть автоматично вирішені. Більше того, Юлія Володимирівна запевнила, що буде краще виконувати домовленості з Росією, аніж будь-хто з українських політиків. І навіть краще, аніж Богдан Хмельницький.

Третє. Чи правда, що на зустрічі йшлося про вироблення схеми безперешкодного доступу російських компаній, передусім «Газпрому», до стратегічних активів України. Зокрема, вже сформовано так звану експертну групу, яка має відпрацювати механізм переходу під контроль Москви газотранспортної системи України. Головна умова, яка ставиться перед цією групою, – щоб механізм, який вона розроблятиме, ні в якому разі не «кидав тінь» особисто на Юлію Тимошенко. Обговорювалися різні варіанти. Наприклад, як передати газотранспортну систему як варіант застави під кредити НАК «Нафтогаз України» чи через його банкрутство.

Четверте. Чи правда, що Юлія Тимошенко запевнила російську сторону, що БЮТ за жодних умов не виступить із засудженням дій Росії на території Грузії попри видані гарантії партнерам по коаліції.

І нарешті, п'яте. Чи правда, що окремо Тимошенко наголосила, що спільні голосування БЮТ і «НУ-НС» 2 жовтня є виключно тактичним кроком для перекладання відповідальності за позачергові вибори виключно на Президента України, що насправді ніяких домовленостей по створенню коаліції дотримано не буде, і БЮТ вже готується в разі нестворення коаліції з Партією регіонів до позачергових виборів.