Сьогодні вночі практично по всьому Києву зникли сітілайти, що рекламували останній випуск тижневика «Коментарі». На обкладинці були зображені мер столиці Леонід Черновецький та голова Шевченківської РДА Віктор Пилипишин, заголовок – «Земля чи космос». Наші партнери пояснили нам, що в усьому винні певні «технічні» проблеми. Які проблеми можуть виникнути одночасно у 130-ти сітілайтів? Я думаю, що ця проблема називається телефонне право. І хоча в рекламних агентствах говорять, що ніяких дзвінків із мерії не було, можна з великою вірогідністю допустити, що з доброго дива, просто так сотня сітілайтів не зникає. Чи можу я засуджувати власників рекламних площин? Безумовно ні. Адже всі ми прекрасно знаємо, що цей бізнес катастрофічно залежить від примх місцевої влади, яка має всі важелі впливу, щоб вижити з ринку будь-яку компанію за відносно короткий термін.

Чому виникла така ситуація? Перш за все тому, що в мерії давно вдаються до так званої тактики «подавлення та заміщення негативу». Про це наш тижневик неодноразово писав. Суть її полягає в тому, що про мера можна говорити або добре, або нічого. Під нічим я маю на увазі всі можливі безглузді приводи, як то дружба мера із звірами зоопарку (принагідно хочу нагадати, що Леонід Михайлович досі не виконав свою обіцянку допомогти слону зі слонихою), будівництво ставка на вулиці Городецького, написання книжок про те, як чесно заробити мільйон і т.д. Ні для кого не секрет, що сьогодні вийти зі своєю зовнішньою рекламою навіть відносно нейтрального змісту, в столиці не може ні один реальний конкурент мера. Про критику мера на зовнішніх носіях не може бути й мови. Це стосується і білбордів, і сітілайтів і реклами в метро. Про це говорили ще на минулих виборах, але сьогодні про це всі забули. Перед виборами про це заговорять знову, але буде пізно. Чому зникла наша реклама? Можливо тому, що меру не сподобалося його власне зображення?

Коли я вирішив написати цю заяву, то спочатку думав її зробити відкритим листом до Віктора Ющенка. Але потім я зрозумів, що звертатися до гаранта свободи слова, як мінімум нелогічно. Він неодноразово доводив свою відданість справі яку робить мер столиці зі своєю командою.

І останнє. На днях я прочитав, що мер столиці в такий скрутний для міста час вирішив не йти у відпустку, щоб приділити більше уваги проблемам міста. Дуже похвально, якщо зважити на те, що перед тим він так тяжко хворів на запалення легенів. Але головне, тепер, він зможе більше уваги приділяти питанням благоустрою – їздитиме по окраїнам і вимагатиме від двірників, щоб вони зафарбовували надписи про комічність влади, зривали листівки конкурентів, бо вони псують ошатний вигляд під’їздів у хрущовках, і, зрештою, просто побачить Київ.

Вадим ДЕНИСЕНКО,

Головний редактор тижневика «Коментарі»