 |
|
|||||
|
|
Ющенко наложил вето на лишение себя права мелко беспредельничать Президент Украины Виктор Ющенко согласно части второй статьи 94 Конституции вернул со своими предложениями для повторного рассмотрения парламентом Закон «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно полномочий Конституционного Суда Украины, особенностей производства по делам по конституционным обращениям и недопущении злоупотреблений правом на конституционное представление». Об этом сообщает пресс-служба Президента Украины. Предложения Президента во время рассмотрения отмеченного Закона на пленарном заседании парламента будет представлять заместитель Главы Секретариата Президента - Представитель Президента в Конституционном Суде М.Ставнийчук. Собственно, главный смысл вето Ющенко, как можно убедиться в приведенных ниже президентских замечаниях, состоит именно в защите неотъемлемого права Президента на «злоупотребление правом на конституционное представление». Сразу несколько заветированных пунктов Закона ограничивают существующее нынче благодаря законодательным недоработкам право Президента мурыжить акты Кабинета министров с помощью Конституционного Суда. Схема, неоднократно описанная «Обкомом», представляет из себя опротестование акта Кабмина в КС (что влечет за собой его приостановление) и отзыв этого протеста из суда перед непосредственным рассмотрением. Неповоротливый КС закрывает производство по причине отсутствия предмета рассмотрения, а уже на следующий день Ющенко опять опротестовывает данный акт в КС. Итого – акт правительства не работает как возможно незаконный, хотя Конституционный Суд его таким не признал (и, видимо, не мог признать, иначе Ющенко мог просто дождаться вердикта). Такое издевательство отдельные правительственные решения прошли уже раз по пять и еще могут проходить годами. И именно право на такое идиотское беспредельничание сейчас и пытается защитить президентское вето. Кроме того, последний пункт вето касается процедуры импичмента, где Ющенко защищает право КС сколько угодно заниматься крючкотворством вместо того, чтобы открыть производство в случае поступления соответствующего обращения ВР в течение 5 дней. Собственно, сам текст вето: ПРОПОЗИЦІЇ до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання» Прийнятий Верховною Радою України 19 березня 2009 року Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання» не може бути підписаний, виходячи з такого. 1. Законом, що розглядається, пропонується доповнити статтю 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» пунктами 5 та 6, якими перелік питань, щодо яких Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки, доповнюється питаннями щодо відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України; порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України (пункт 1 статті 1 розділу І Закону, що розглядається). Відповідні зміни пропонується внести й пунктами 2, 3, 20 статті 1 розділу І Закону, що розглядається. Підтримуючи в цілому необхідність законодавчого врегулювання зазначених питань, спрямованих на реалізацію положень пункту 8 частини першої статті 85, статті 159 Конституції України, звертаю увагу на низку неузгодженостей запропонованого врегулювання. Так, за приписом частини першої статті 98 Закону України «Про Конституційний Суд України» (пункт 20 статті 1 розділу І Закону, що розглядається), якою пропонується доповнити чинний Закон, Конституційний Суд України розглядає конституційне подання про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України (їх окремих положень) після ініціювання Верховною Радою України питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Це не узгоджується із пунктом 3 статті 1 розділу І Закону, що розглядається, текстом статті 41 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з яким суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадках, передбачених, зокрема, пунктом 6 статті 13 Закону України «Про Конституційний Суд України», з питань порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України визначено не тільки Верховну Раду України, а й Президента України. При цьому запропонованим Законом не передбачено належне законодавче врегулювання реалізації положення частини другої статті 137 Конституції України. До того ж запропонованою редакцією статті 100 Закону України «Про Конституційний Суд України» (пункт 20 статті 1 розділу І Закону, що розглядається) не враховано можливість порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим норм Конституції України чи законів України шляхом бездіяльності. Беручи до уваги норму частини другої статті 39 Закону України «Про Конституційний Суд України», якою визначено вимоги до змісту конституційного подання, пункту 2 частини першої статті 45 цього ж Закону, за яким Конституційний Суд України вправі відмовити у відкритті конституційного провадження з формальних підстав, тобто в разі невідповідності конституційного подання визначеним вимогам Закону, не може бути підтримана і пропозиція щодо визначення звернення Верховної Ради України до Конституційного Суду України для отримання висновку щодо відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України у формі конституційного подання (пункт 2 статті 1 розділу І Закону, що розглядається). 2. Згідно з пропонованими змінами до статті 44 Закону України «Про Конституційний Суд України» (пункт 5 статті 1 розділу І Закону, що надійшов на підпис) провадження у справі не може бути припинено внаслідок скасування акта, що є предметом розгляду, органом, що його видав, у разі якщо на розгляді зазначеної справи наполягає один із суб'єктів права на конституційне подання; у справах за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України актів Кабінету Міністрів України відкликання конституційного подання не допускається. Наведені положення не відповідають нормам статей 147, 150 Конституції України, за змістом яких юрисдикція Конституційного Суду України поширюється тільки на чинні нормативно-правові акти. На цьому неодноразово наголошував Конституційний Суд України у своїх рішеннях (Рішення від 14 листопада 2001 року №15-рп/2001 у справі щодо прописки, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, від 26 червня 2008 року №13-рп/2008 у справі про повноваження Конституційного Суду України тощо). Як така, що порушує закріплений пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, викликає заперечення норма щодо позбавлення належного всім суб'єктам процесуального права відкликати власні конституційні подання лише одного із суб'єктів права на конституційне подання - Президента України. Йдеться, зокрема, про встановлення заборони для Президента України відкликати власні конституційні подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) актів Кабінету Міністрів України (пропонована редакція частини четвертої статті 44 Закону України «Про Конституційний Суд України»). 3. Законом, що розглядається, передбачено доповнити визначений статтею 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» перелік підстав для відмови у відкритті Конституційним Судом України конституційного провадження у справі новою підставою - наявністю рішення Конституційного Суду України щодо конституційності аналогічного за змістом та юридичною силою акта, ухвали про відмову у відкритті провадження або ухвали про припинення провадження щодо такого акта (пункт 6 статті 1 розділу І Закону, що надійшов на підпис). У зв'язку з цим слід наголосити, що за статтею 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення втрачають чинність у порядку здійснення конституційної юрисдикції лише з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тож пропоноване доповнення статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» унеможливить здійснення Конституційним Судом України - єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні в повному обсязі функції конституційного контролю, що здійснюється ним на підставі статей 147, 150, 151, 152 Конституції України шляхом ухвалення рішень щодо відповідності Конституції України (конституційності) конкретних актів, розгляд яких віднесено до його юрисдикції, або окремих положень таких актів. Необхідно також ураховувати, що зазначене доповнення створюватиме підґрунтя для можливих зловживань - подання суб'єктом навмисно неналежним чином оформленого конституційного подання, щоб одержати ухвалу про відмову у відкритті провадження і таким чином унеможливити у подальшому розгляд та визнання відповідного акта неконституційним. 4. Пунктом 6 статті 1 розділу І Закону, що розглядається, пропонується також доповнити статтю 45 Закону України «Про Конституційний Суд України», зокрема, частиною другою, за якою Конституційний Суд України приймає рішення про відмову у відкритті провадження за конституційним поданням Президента України у справі щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України у разі, якщо питання щодо відповідності Конституції України такого акта Кабінету Міністрів України було предметом розгляду Конституційного Суду України, за наслідками якого Конституційний Суд України прийняв ухвали про відмову у відкритті провадження, про припинення конституційного провадження або про визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України. Законом також пропонується викласти у новій редакції частину шосту статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», за якою дія акта Кабінету Міністрів України, щодо якого Конституційним Судом України винесено, зокрема, ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України, ухвалу про припинення конституційного провадження у справі, може бути повторно зупинена Президентом України на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України лише у випадку, якщо акт Кабінету Міністрів України, визнаний Конституційним Судом України таким, що відповідає Конституції України, внаслідок внесення змін до Конституції України стає неконституційним; до відповідного акта Кабінету Міністрів України, щодо якого Конституційним Судом України було винесено ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі або прийнято рішення про визнання його таким, що відповідає Конституції України, внесені зміни, що суперечать Конституції України (стаття 2 розділу І Закону, що розглядається). Зазначені положення не відповідають Конституції України, яка не містить жодних обмежень кількості реалізації Президентом України наданого йому Основним Законом держави права зупиняти дію актів Кабінету Міністрів України (пункт 15 частини першої статті 106). Наведені положення Закону, що надійшов на підпис, також перешкоджатимуть реалізації конституційних повноважень Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (частина друга статті 102 Основного Закону держави), суперечать загальним засадам Конституції України, зокрема гарантії звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України (частина третя статті 8). Таким чином, внесення змін, про які йшлося, є не чим іншим, як звуженням конституційного права Президента України, закріпленого пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України. До того ж пропонована редакція частини другої статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» не узгоджується з положеннями статті 76 Закону України «Про Конституційний Суд України», за якою кожний із суб'єктів права на конституційне подання, визначених у статті 40 названого Закону, може звернутись до Конституційного Суду України з конституційним поданням стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на будь-якій стадії конституційного провадження, якщо він вважає, що рішення Конституційного Суду України у справі може вплинути на обсяг їх повноважень. 5. Пунктом 14 статті 1 розділу І Закону, що розглядається, статтю 71 Закону України «Про Конституційний Суд України» пропонується доповнити новою частиною, за якою конституційне подання Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України може направлятися до Конституційного Суду України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання чинності відповідним актом Кабінету Міністрів України. Запровадження такого обмеження не відповідає нормі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України, яка не обмежує Президента України у часі для реалізації такого повноваження. Порівняльний же аналіз норм Конституції України свідчить про те, що в інших випадках Основний Закон держави визначає конкретні строки, протягом яких Президент України може реалізувати ті чи інші свої повноваження. Так, для Президента України встановлено п'ятнадцятиденні строки для внесення до Верховної Ради України подання про призначення Прем'єр-міністра України, підписання або застосування права вето щодо законів, які надійшли на підпис (частина друга статті 94, пункт 9 частини першої статті 106 Конституції України) тощо. Крім того, запровадження пропонованої Законом норми обмежує Президента України порівняно з іншими суб'єктами права на конституційне подання, порушує, зокрема, одну з основних засад судочинства щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 2 частини третьої статті 129 Конституції України). 6. Викликають зауваження й доповнення статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» частиною третьою, за якою у разі прийняття Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Президента України рішення про визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, указ Президента України про зупинення дії такого акта втрачає чинність з дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення (пункт 15 статті 1 розділу І Закону, що надійшов на підпис). Згідно з частиною другою статті 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Тож, ураховуючи, що у справі щодо конституційності акта Кабінету Міністрів України відповідний указ Президента України не розглядається Конституційним Судом України на предмет його конституційності, питання втрати ним чинності не може бути врегульовано у запропонований спосіб. 7. Доповнення статті 90 Закону України «Про Конституційний Суд України» частиною четвертою, яка зобов'язує Конституційний Суд України відкрити не пізніше п'яти робочих днів з дня надходження конституційного подання Верховної Ради України та документів і матеріалів, що відповідно до частини третьої цієї статті мають додаватися до нього, у позачерговому порядку провадження у справі про надання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (пункт 17 статті 1 розділу І Закону, що розглядається), не узгоджується з положеннями пункту 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України», якою передбачено можливість Конституційного Суду України відмовити у відкритті конституційного провадження у справі, зокрема, в разі, якщо конституційне подання не відповідає вимогам, передбаченим названим Законом, а отже, й можливість відмови у відкритті конституційного провадження в разі недодержання вимог, що встановлюються новою частиною другою статті 90 Закону. Ураховуючи викладене, пропоную Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання» відхилити як такий, що не відповідає Конституції України. Президент України Віктор ЮЩЕНКО
|
|
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|