 |
|
|||||
|
|
Богатырева заявила, что если бы не Тимошенко – Европе кирдык! Пресс-служба Совета нацбезопасности и обороны Украины распространила заявление своего секретаря по поводу попыток России повесить на Украину финансовую ответственность перед Европой за перекрытие «Газпромом» газового крана. В неожиданно, как для Богатыревой, положительном свете в документе упоминается правительство… Особо умиляет, что перед рассмотрением темы «предательства Тимошенко интересов Украины при подписании газовых контрактов» на заседании СНБОУ (которое сегодня уже перенесли в третий раз) секретарь этого самого СНБОУ вдруг заявляет, что действия Тимошенко были, оказывается, единственно возможным компромиссом, к которому Украину обязывает ее положение. Приводим текст заявления полностью на языке оригинала: «Газовий конфлікт між Росією, Україною та Європою, який був зініційований ВАТ „Газпром”, довів об’єктивну необхідність встановлення чітких зобов’язальних правил про невикористання енергоресурсів як політичної категорії. Саме політизація монополістом свого права встановлювати правила гри у чутливих проблемах енергетичної безпеки України і Європейського Союзу збільшила ризики поглиблення світової фінансово-економічної кризи для країн світу. Одночасно серйозною загрозою для України, особливо в умовах гострої національної політичної кризи політичних еліт, є використання енергетичних ресурсів як інструмента формування економічної і суспільної нестабільності. Президент України вважає таку політику невідповідною формуванню нового діалогу про спільну відповідальність за економічну, соціальну і безпекову стабільність, оскільки вона руйнує принципи добросусідства між народами, історично закріпленого партнерства між державами та є грубим способом втручання у внутрішні справи нації. Сучасний світ, який еволюційно все більше гармонізує діалог про спільні цінності, спільну безпеку, одночасно формує і політику спільної відповідальності. Вона не тільки зобов’язує сильних поважати право слабких. Вона прирікає нас на розуміння необхідності переходу до об’єднання зусиль для подолання наслідків глобальної фінансово-економічної кризи з метою забезпечити реформами прогрес всім націям і народам. В цьому плані принципово важливим є не користатися перевагами для встановлення нових центрів сили. Бо вони будуть постійно руйнувати будь-які процеси стабільності. Навпаки, ці переваги мають бути застосовані саме для ефективного розвитку і формування нової посткризової моделі як фінансово-економічної системи світу, так і глобальної системи безпеки. Російська Федерація є унікальним і надзвичайно потужним постачальником енергоресурсів в Україну і Європу. Україна впродовж майже двох десятиліть, закуповуючи в Росії найбільшу поміж інших держав кількість енергоресурсів, стала інвестором державного бюджету Росії та активним її фінансово-економічним партнером. Одночасно Україна транспортує через унікальний транспортний коридор більше ніж 80% російського газу в Європу. Це зобов’язує політичне керівництво обох країн до постійної збалансованості в політиці стосунків та підписання компромісів. Уряд України вчинив такий компроміс, коли підписав із ВАТ „Газпром” при прямій участі політичного керівництва Росії економічно невигідні для України контракти. Але цей компроміс дав єдину можливість припинити блокування постачання газу ВАТ „Газпромом” і в Україну, і в Європу. Ця жертва, яка сьогодні примушує Україну постійно і туго затягувати пасок на фінансово-економічній системі, мала би бути високо оцінена, перш за все, політичним керівництвом Росії. У зв’язку з цим Президент України вважає невідповідною прозорій і чесній політиці, позиції української сторони, недружню заяву президента Росії, що, мовляв, українська сторона несе „фінальну юридичну відповідальність за проблему” збитків ЄС внаслідок дій ВАТ „Газпром”. Він виходить з того, що саме в момент, коли ми виходимо на рівень формування нової моделі стабільності енергетичного ринку України і ЄС, пошуків формул прогнозованості всіх сторін з надання рівних гарантій енергетичної безпеки для всіх країн, пріоритетним фактором виступає створення системи взаємної довіри. Важливо також ввести жорсткий мораторій на політичне управління процесом переговорів з цієї проблеми, які будуть активно продовжуватися в Москві, Києві і Брюсселі. Треба створити спільними зусиллями прозорий і справедливий газовий ринок на базі саме економічної, а не політичної, кон’юнктури. Україна вже надала гарантії і Росії і Європейському Союзу щодо виконання своїх зобов’язань по транзиту російського природного газу на основі не політичних рішень, а чинних договорів та контрактів. Росія також має надати такі гарантії. Це і є запорукою створення системи не тільки спільного безпекового простору, але і єдиним способом спільної відповідальності за його стабільність, що дає шанс не використовувати силу в міжнародній політиці. Надзвичайно важливим є ведення діалогу на базі міжнародного права, як єдиного легітимного способу прийняття рішень та відповідальності сторін. Права, де вердикти постановляє уповноважений арбітраж, а не політики чи окремі держави. У зв’язку з цим, Президент В.Ющенко заявляє, що Україна не може нести відповідальність за дії ВАТ „Газпром” щодо прийняття в односторонньому порядку рішення із призупинення постачання природного газу в ЄС, оскільки саме російська сторона підписувала відповідні контракти та приймала на себе юридичні зобов’язання з країнами ЄС щодо виконання угод з забезпечення їх блакитним паливом. В той же час Україна добросовісно виконувала всі свої зобов’язання і сама понесла серйозні фінансово-економічні збитки від дій ВАТ „Газпром”. Ми виходимо із термінової необхідності вдосконалення форм співробітництва в цій сфері на принципах взаємної вигоди довіри рівноправності та поваги між сторонами. Президент Віктор Ющенко ініціював і системно працює над реалізацією міжнародних проектів зі створення гарантій національної та європейської енергетичної безпеки з використанням унікальних енергетичних транспортних можливостей України та її потужних газосховищ. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Р.Богатирьова»
|
|
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|