 |
|
|||||
|
|
«ОПЕРАЦИЯ ГЫ» Урочистий порожняк
«Трус», «Балбес» (умовно висловлюючись) та безумовно «Бывалый» привітали новообраного слугу народного. Так, Янукович В.Ф., що переховується від «миролюбного українського народу» (цитата, див. нижче) десь у котеджному лісочку аж під Москвою, надіслав свої особисті привітання Зеленському. Тобто, ну як «особисті»… Янукович (мабуть) особисто повідомив особистого прес-секретаря свого особистого сина Януковича О.В. (Сашка-«Стоматолога») - Юрія Кірасіра. А вже той Кірасір на своїй особистій сторінці у «Фейсбуці» виклав це особисте витання від Віктора Федоровича. (Те, що майже саме так все і відбувалося, пізніше підтвердив і особистий адвокат Віктора Януковича Віталій Сердюк - особисто, звісно). Цитуємо мовою оригіналі це непересічне вітання від В. Януковича: «Я искренне поздравляю Вас… Украинцы доверили Вам… Миролюбивый украинский народ расколот и радикализирован… Братоубийственная война на моем родном Донбассе уничтожает когда-то процветающий край»… (Коли саме буйно квітнув, як та черемшина серед териконів, вкритих хмарами, цей чудовий край, про який аж в Карпатах спивали – про «пісенний край завзяття і труда»? Хоча, так, згадуємо, було колись – три рази: впродовж двох термінів «відсидки» Віті – борця за рідне підворіття у склади «молодої команди» кварталу «Пивнівка» - що мирно й затишно квітнув між районом (урбанізованим сілом) «Роздолівка» і славнозвісним «Єнакієвським пивзаводом». І ще одного разу – з кінця 2002-го року до початку 2014-го - коли Янукович знов був не в рідному краї, а навпаки, як то кажуть, «в местах не столь отдаленных» - у Києві, звідкіля його теж виштовхнув «миролюбивый украинский народ», навіть достроково – і цього разу аж за кордон країни – «Обком»). «Вина за эти чудовищные страдания (продовжує своє вітання В. Янукович) лежит на Петре Порошенко и его соратниках, которые все эти годы проводили политику ненависти и насилия. Избиратели уже вынесли им однозначный приговор голосованием. А история наверняка вынесет свой, более жесткий. Заменить страх и уныние в душах людей на надежду… (ось тут, нарешті, влучно: Зеленський відомий на все телебачення спец по заміні «уныния» на регіт «в душах» - власне, тому його й обрала президентом неперевершена українська телеаудиторія, чутлива та напрочуд доброзичлива - «Обком») Я хочу низко поклониться мудрому украинскому народу…» (У цьому місці свого звернення - вже до українського народу - Янукович зламав ще один олівець – «Обком»)
(лютий 2014 р., м. Ростов-на-Дону, РФ). Цього разу репнуло у «Трусa» Віктора Федоровича так гучно, що навіть у резиденції Путіна собака загавкав. Мабуть, занадто низко вклонився українському народу.
А деякі московські росіяни, кажуть, вибігли на Красну площу: подивитися, чи то не салют показують на честь перемоги Зеленського над «хунтою». А українці (десь біля кордону, у Конотопі, а також на Полтавщині) згадали Гоголя, - звісно, «Сорочинський ярмарок», а як же! Ті сторінки, де Хивря («грозная сожительница Черевика») хотіла скористуватися його відсутністю («дурень мой отправился на всю ночь с кумом под возы, чтоб москали на случай не подцепили чего»), та запросила до себе «поповича Афанасия Ивановича» на романтичну вечерю з вірогідним продовженням. Проте відомо, чим завершилась ця романтична пригода: хтось страшно наче хрюкнув (ще одна цитата з Гоголя): «Хивря была ни жива, ни мертва. — Эх вы, бабы! бабы! — произнесла она громко, — вам ли козаковать, и быть мужьями! Вам бы веретено в руки, да посадить за гребень! Один кто-нибудь, может, прости Господи… Под кем-нибудь скамейка заскрыпела, а все и метнулись, как полуумные! — Это привело в стыд наших храбрецов»… Проте сучасних хоробрих українців, справжніх козаків, вже не налякати ані сатаною, ані свинею, ані Путіним, ані москалями (бо ті вже «подцепили», тобто поцупили у нас і Крим, і навіть місто Єнакієве – чорну перлину Донбасу), ані брехливим коміком на троні – ані Януковичем, розгляд урочистого послання якого народу України та його новому вождю ми завершуємо: «Я желаю Вам крепкого (здоровья) благословения от Господа и успехов на Вашем высоком и ответственном посту Президента Украины!» - гаркнув Янукович та й зламав від особистого щастя ще один олівець. Деякі джерела запевняють «Обком», що «міцний господарник» Віктор Федорович («крепкий хозяйственник» - як його прозвали ще у колонії для неповнолітніх ув'язнених, м. Кременчук) спочатку заявив особистому прес-секретарю свого сина Сашка, що слово «здоровье» (що ми його підкреслили) – зайве. По-перше, жодному своєму наступнику Віктор Федорович не спроможний такого побажати. По-друге – що може бути краще «крепкого Благословения от Господарника… вибачте - Господа»? Отож-бо. …Вітання від «Бывалого» - президента Білорусі Олександра Лукашенка – вийшло стислим і занадто абстрактним. Зв’язок між Зеленським і (цитуємо білоруське державне агентство БЕЛТА) «фундаментом отношений между двумя странами», з «историей братских связей белорусов и украинцев», зрозуміло, якісь є. Але у кого з ким зі слов’ян його немає? Так само можна було президенту Білорусі щодня вітати кожного пересічного українця зі зміною місця роботи: «фундамент», «цемент», «традиції», «мир, дружба», бабуся у Бобруйську одружилася, двоюрідна тітка проїздом у Мінську була ще у 1958 році… Стриманість Олександра Григоровича можна зрозуміти: він президентом РБ з 1994 р. (у липні все прогресивне людство Північної Кореї та РФ буде святкувати 25-річний ювілей цього дива стабільності), то ж він і іншим сусіднім країнам бажав такого ж щастя – від щирого серця, як то кажуть, щоб застерегти братніх сусідів від помилок. Тому і примудрився пан Лукашенко аж двічі спрогнозувати перемогу (не тільки «однотурового», але і, як виявилося, й (вибачте) одноразового президента Порошенка): 1 березня - і навіть (з уточненнями) після першого туру. Ну а про вітання Зеленському від Блаженнішего українського попа (чи то поповича Московського патріархату) Онуфрія гріх і згадувати. Той Онуфрій МП, зокрема, заявив, що Зеленський може «розраховувати на безумовну підтримку Української православної церкви в усіх питаннях, які сприятимуть утвердженню та розвитку духовних і моральних цінностей українського суспільства». І ще Онуфрій МП благословив раба божого Зеленського В.О. на «новому і відповідальному шляху служіння Україні та її народові». Здавалося б - суцільний «порожняк», як казав колись В. Янукович. Проте джерела «Обкому» з печер київської Лаври стверджують, що ні: не порожняком єдиним привітав Онуфрій нового Володимира Великого Київського. Він ще Зеленському пасхальний «термос» подарував. Роботи Фаберже. Великдень незабаром.
|
|
«Бажаємо міцного благословення від Господа – та й від себе особисто усього міцного»: трійця Янукович В.Ф. - Онуфрій МП - Лукашенко О.Г. звернулася до Зеленського.
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|